НЕТІШИНСЬКА «ПРОПИСКА» ВОЛОДИМИРА ВИСОЦЬКОГО
У місті атомників Хмельниччини, Нетішині, великий радянський актор та бард Володимир Висоцький не побував жодного разу. Коли на Одеській кіностудії тривала робота над телесеріалом «Місце зустрічі змінити не можна», у якому він виконував одну з головних ролей, на місці спорудження нового міста та Хмельницької АЕС тривала лише підготовка будівельних майданчиків. Влітку 1980 року Володимира Семеновича не стало…
Серед спеціалістів, які приїхали у Нетішин готувати до пуску перший енергоблок, знайшлося багато прихильників творчості В.Висоцького. У місті існувала неформальна група, члени якої обмінювались магнітофонними записами пісень «хриплоголосого» барда. В їх числі - заступник начальника електроцеху ХАЕС Станіслав Сорокін, інженер цього ж підрозділу Володимир Савчук, майстер релейнозахисної автоматики Олег Куртяк, майстер протиаварійної автоматики Микола Гончар, а також Людмила Низова, Сергій Савостін, Іван Самоєнко та інші. В якийсь момент серед прихильників творчості Висоцького виникла ідея назвати одну з нових вулиць Нетішина ім'ям відомого актора і барда. Ініціаторами такого почину стали Володимир Савчук та Микола Гончар. Завдяки зусиллям когорти небайдужих людей на одній із сесій Нетішинської міськради 18 лютого 1987 року було прийнято рішення про найменування однієї з вулиць міста ім’ям В.Висоцького. Згодом з’ясувалось: на той час вона була першою на теренах Радянського Союзу і світу.
У КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ГОВОРИЛИ ПРО БАРДА
До 75-річчя від дня народження Володимира Висоцького у різних державах світу було започатковано низку культурно-мистецьких заходів. Осторонь не стала і Україна, де у різні роки свого життя жив відомий актор і бард, принаймні на багатьох телеканалах пройшла демонстрація документальних та художніх телефільмів про його життя і творчість. Загальну тенденцію підтримали працівники Нетішинського міського краєзнавчого музею, організувавши виставку фотодокументів та літературних видань про Володимира Висоцького.
Основу виставки склали експонати, які пов’язані з вулицею Висоцького в Нетішині, за якою з певного часу закріплено її «перевагу» над іншими. Зокрема, ілюстрована публікація про відкриття пам’ятного знака з’явилась 2011 року у міжнародному альманасі «Володимиру Висоцькому – 72», до створення якого причетні автори з 18 держав світу. Унікальним є блок поштових марок, випущений державним підприємством «Укрпошта» за фінансової підтримки мешканця Львова Олександра Садовського. На марках зображено пам’ятний знак, що на вулиці Висоцького, автором якого є наша землячка, художник-скульптор Світлана Лелях, а також будівля фірми «Прилад Системи», на фронтоні якої його розміщено.
Під час презентації виставки у залі зібрались справжні поціновувачі творчості Володимира Висоцького. Директор музею Оксана Кононюк зробила екскурс у біографію ювіляра, розповіла про творчу концепцію виставки.
Своїм баченням пісенних надбань ювіляра поділилась її колега – директор Музею книги та друкарства Острозького державного історико-культурного музею-заповідника Світлана Позіховська. Вона, зокрема, сказала, що у сімдесятих роках пісні Висоцького слухала на забороненій в Радянському Союзі радіостанції «БіБіСі», згодом вдалося придбати і грамплатівки митця.
На виставці зазвучало поетичне слово великого барда. Молоді нетішинці Андрій Рєзанов та Дмитро Бабійчук виконали його відомі пісні. Авторське бачення творчості Висоцького запропонував слухачам головний редактор газети «Перспектива» Віктор Гусаров. Для гостей презентації він представив власні пісні, написані протягом останніх років.
Про місце творчості Висоцького у своєму житті розповідали Микола Руцький, Тетяна Захаревич, Петро Войтович, Валерій Походонько. Учасники заходу відзначили, що Володимир Семенович повноправно «прописався» у Нетішині.
ГОЛОСОМ, АКОРДОМ, ПОЕТИЧНИМ СЛОВОМ
Днями місто Нетішин вруге приймало учасників міжнародного фестивалю бардівської пісні «Я куплет допою…», який сім років поспіль організовують у Рівному. До 75-річчя Володимира Висоцького було вирішено не проводити традиційний конкурс, а надати сцену для виступів лауреатів попередніх років.
Першим на сцену міського Палацу культури вийшов рівнянин Павло Магола, переможець минулорічного конкурсу. Його виступ не залишив присутніх байдужими, винагородою виконавцеві стали гучні аплодисменти вдячних слухачів. Варто нагадати, що два роки тому на фестивалі в Рівному він одержав спеціальний приз від Хмельницької АЕС – велику фарфорову вазу із символікою енергетичного підприємства.
Жителям міста енергетиків добре знайоме ім’я Віктора Гусарова, який часто з поезіями виступає на культурно-мистецьких заходах. У творчому доробку Віктора Павловича понад тридцять авторських пісень. На суд глядачів він представив власне бачення творчості Висоцького та порадував новими творчими знахідками.
Вдруге на нетішинську сцену ступив бард з Конотопа Вадим Штефан. Його своєрідна манера виконання не залишила байдужими глядачів.
У кулуарах гість висловив захоплення від міста енергетиків та його непересічних жителів, які поважають творчу спадщину Володимира Висоцького.
На завершення бардівського марафону гітару в руки взяв неодноразовий володар Гран-прі міжнародного фестивалю рівнянин Валерій Дяков.
Для публіки міста енергетиків організатор міжнародного фестивалю Михайло Кірілов приготував сюрприз – авторське виконання пісні Джо Дасена «Коли на світі немає тебе». Вона подобалась Володимиру Висоцькому.
Після завершення фестивалю його учасники та глядачі у фойє оглянули імпровізовану виставку творчості Володимира Висоцького, яку підготували працівники Палацу культури. Його директор Світлана Кириленко висловила переконання у продовженні традиції гостин бардів фестивалю «Я куплет доспіваю» у місті енергетиків.
Олександр Шустерук
Фото автора та
Віктора Войковського
