життя влаштоване так, що мало не кожна ситуація змушує інваліда відчувати свою недовершеність. В країнах заходу інвалід повноправний член суспільства, захищений і морально і матеріально.
Пенсії інвалідів явно не дотягують до «споживчого кошика», а який у нас споживчий кошик відомо кожному. Водночас в тамтешній кошик, крім набору необхідних продуктів входять ще й медикаменти, найнеобхідніші з яких коштують досить дорого навіть для людини з середнім статком.
Інвалідів, як відомо, має підтримувати держава. Однак, незважаючи на всіляку готовність сприяти і підтримувати, фінансування і цього року залишилось мінімальним.
Щорічно до лав інвалідів потрапляє чверть мільйона українців. Притому, з кожним роком інвалідність молодшає, зростає щороку кількість дітей з вродженими вадами, які, підійшовши до повноліття, одержать не лише паспорт, але й групу інвалідності.
Найбільше серед всіх категорій інвалідів потерпають діти, адже їх душі чисті і незатьмарені проблемами. Вони набагато гостріше сприймають реакцію з боку суспільства. Дізнатися, що ти не такий, як усі, і що в житті на тебе чекає маса побутових і соціальних труднощів, але водночас не змиритися з цим, продовжувати жити, прагнути до чогось, розвивати себе – цього нелегко навчитися, на це потрібно багато сил і часу.
Саме для підтримки таких дітей комісією по роботі з дітьми на чолі з заступником голови ПК Л.М. Малько та за участі працівників Будинку культури м. Нетішин (директор С.П.Кириленко) 4 грудня організовано культурний захід. О 12-00 розпочалася вистава «Пригоди невгамовного зайчика та Червоної шапочки» Львівського драмтеатру. Свято продовжила ігрова програма, яку відкрила Л.М. Малько.
Скільки вдячності, радощів, блиску в очах, посмішок було на обличчях наших дітей! Про них не забули. Кожна дитина на святі почувала себе природно, діти зустрілися зі своїми уже старими друзями. Після кожного такого заходу діти стають розкутіші, впевненіші в собі, знаходять для себе нових друзів. Адже діти з особливими потребами більш відкриті для спілкування, і таке спілкування вони знаходять саме на таких заходах. А по закінченню програми кожна дитина отримала солодкий приз.
Діти розійшлися по домівках щасливими, ми щасливіші вдвічі. Адже, даруючи радість, забуваєш про негаразди та втому.
А напередодні свята члени КРДіШР не забули завітати до наших старших підшефних та подарували від усіх працівників ВП ХАЕС солодощі та засоби гігієни.
Лідія Куртєва
