Поповнюють рибні запаси
Працівники дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС провели зариблення водосховища електростанції: випущено більше десяти тонн малька товстолоба, коропа, чорного та білого амура.
За словами начальника дільниці біомеліорації Олега Братенка, наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю: вода для охолодження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним харак- теристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати разом з іншими чинниками природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. У кожного виду риб, якщо сказати образно, свої завдання та функції. Наприклад, білий амур здатний поїдати різні водорості і попереджає заростання рослинністю водного дзеркала. Дещо по-іншому поводиться товстолоб. Він пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків. Забезпеченню біологічної меліорації водойми сприяє праця робітників інкуба- ційного цеху, у складі якого виробничі приміщення, рибницькі ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення коропових та рослиноїдних риб (білий та строкатий товстолобики, білий амур).
Цьогоріч зариблення водосховища Хмельницької АЕС проходило на основі Режиму рибогосподарської експлуатації, який цьогоріч затверджено Інститутом рибного господарства УААН. Співпраця із цією установою триває більше десятка років.
-У середині двотисячних років працівники нашої електростанції, - інформує начальник дільниці біомеліорації Олег Братенко,- зіткнулись із проблемами інтенсивного розмноження молюска дрейсени, що створив фізичні перешкоди нормальній експлуатації теплообмінного обладнання. Тоді були розпочаті консультації з науковцями Інституту гідробіології та Інституту рибного господарства УААН. 20 грудня 2005 року був запроваджений «Режим рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС». Він був розроблений Інститутом рибного господарства Академії Наук України і погоджений з Подільським державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області і затверджений начальником Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства. Протягом трьох років на водосховищі діяла заборона на промисловий вилов риби. Як згодом пересвідчились, це дало можливість суттєво покращити наші рибні запаси. Тоді ми за рекомендаціями науковців освоїли технологію вирощування чорного амура, який здатний поїдати молюски дрейсени на всіх фазах її розвитку. Зараз практично немає сумнівів у ефективності такого методу. Хочу наголосити, що у покращенні технологічних параметрів нашої водойми активну участь беруть усі наявні у ній види риб. Їх поповнення здійснюється двома шляхами – природним та технологічним. Такі види риб як товстолоб, чорний та білий амур у наших умовах не розмножуються. Тому доводиться поповнювати популяцію у лабораторних умовах нашої дільниці. Тут якщо сказати просто – технологія від ікринки до малька. Саме мальком ми щороку проводимо зариблення водосховища згідно із затвердженими планами.
- Прокоментуйте, будь ласка, основні положення нового варіанту «Режиму рибогосподарської експлуатації».
- У цьому документі враховані основні параметри ставка-охолоджувача – довжина, глибина, площа водного дзеркала, тощо. Також вказано на наявність найбільш розповсюджених рослин – очерету, рогозу, роголистника, уруті. У характеристиках гідрологічного та гідрохімічного режимів відзначено, що за основними показниками водосховище придатне для вирощування основних об’єктів аквакультури – риб-біомеліораторів. Тут також враховано наявність кормової бази. У Режимі рибогосподарської експлуатації обумовлені й обсяги щорічного внесення посадкового матеріалу - 184 тисячі штук. Це для нас є мінімальними показниками. Варто нагадати, що під час цьогорічного зариблення ми випустили у водосховище майже півмільйона штук посадкового матеріалу. За цим процесом ретельно слідкували члени комісії із зариблення. Крім представників Хмельницької АЕС процес примноження рибних запасів на нашому водосховищі контролювали працівники органів рибоохорони – головні державні інспектори Хмельницькрибоохорони Олександр Федорчук та Віталій Фльонс, державний інспектор охорони навколишнього природного середовища Хмельницької інспекції екобезпеки Артем Ткач, перший заступник голови Славутської райдержадміністрації Олександр Мельник, начальник відділу Славутської РДА агропромислового розвитку Михайло Грицик.
Свою професійну діяльність на дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Олег Братенко розпочав одинадцять років тому. За цей час набув необхідного досвіду, який став у пригоді після призначення його начальником цього підрозділу. Про досягнення цього підрозділу можна почути схвальні відгуки від багатьох фахівців, які допомагають вирішувати питання ефективного водокористування на водосховищі Хмельницької АЕС. Олег Миколайович разом зі своїми колегами сприяє пропаганді турботливого ставлення до збереження та примноження рибних запасів. Досвідом працівників дільниці біомеліорації ХАЕС неодноразово цікавились студенти Млинівського аграрного коледжу, у якому готують спеціалістів з аквакультури та рибництва.
Олександр Шустерук
Фото автора
