ПРИМНОЖУЮТЬ РИБНi РЕСУРСИ

Дільницю біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС було засновано через рік після пуску першого енергоблока. Основним її завданням стало забезпечення оптимальних біологічного та фізичного станів ставка-охоло­джувача за рахунок розведення цінних видів риб, які здатні здійснювати природну біомеліорацію. Нещодавно наш кореспондент завітав на дільницю біомеліорації та поспілкувався з її начальником Олегом Братенком (на знімку).

- На Хмельницьку АЕС часто навідуються делегації, екскурсійні групи учнів шкіл та студентів вузів природничого спрямування. Вони часто з подивом сприймають інформацію, що безпека діяльності енергетичного об’єкта залежить і від наявності у ставку-охолоджувачі риби.

- В цьому факторі нічого дивного немає. Наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю: вода для охолодження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. У кожного виду риб, якщо сказати образно, свої завдання та функції. Наприклад, білий амур здатний поїдати різні водорості і попере­джає заростання рослинністю водного дзеркала. Дещо по-іншому веде себе товстолоб. Він пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у нашому водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків.

- Нашій електростанції вже довелось на власному досвіді переконатись, що не варто недооцінювати біологічні перешкоди, які можливі на водосховищі.

- Хочу нагадати, що водосховище створене на підставі проекту, розробленого Київським відділенням проектного інституту «Атоменерго­проект» і передбачене для забезпечення тех­нічного водопостачання та охолодження теплообмінного обладнання діючих енергоблоків. Практично протягом періоду експлуатації першого енергоблока, а згодом і другого, на електростанції не виникало­ проблем, пов’язаних із використанням ставка-охолоджувача. З ними атомники зіткнулись у 2005 році, коли вперше виникла загроза зупинки діючих енергоблоків через забивання великою кількістю черепашника захисних сіток на блочних насосних стан­ціях. Тоді спеціалісти вперше довідались, що у водосховищі масово розмножився молюск дрейсена.  Для того, щоб розібратись у ситуації, яка склалась,  ми розпочали консультації з науковцями Інституту гідробіології та Інституту рибного господарства УААН. За висновками фахівців, до водосховища молюск потрапив ймовірно із рибальськими знаряддями ловлі праці­вників кооперативів. Також ми стали перед фактом, що неконтрольований вилов риби призвів до різкого зменшення її кількості. Це стало загрозою для стану водойми. Спеціалістам ХАЕС довелось пройти складний шлях, щоб згодом довести, що недостатня її кількість ставить під загрозу безпеку експлуатації діючих енергоблоків. Своєрідною перемогою стало запровадження 20 грудня 2005 року «Режиму рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС». Він був розроблений Інститутом рибного господарства Академії Наук України і погоджений з Подільським державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області і затверджений начальником Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства. Протягом трьох років на водосховищі діяла заборона на промисловий вилов риби. Як згодом виявилось, це дало можливість суттєво покращити наші рибні запаси.

- І розробити ефективні методи боротьби з дрейсеною…

- Саме так. У 2005 році для боротьби з молюском дрейсени на дільницю була завезена личинка чорного амура. Тепер ми розводимо цей вид риб і вже переконались, що саме чорний амур допомагає регулювати чисельн­ість молюсків, які створюють біологічні перешкоди в роботі обладнання. Гарними його помічниками є короп, плітка. Вони здатні поїдати велику кількість ще несформованих молюсків. На основі досліджень науковців та наших спостережень можемо переконатися, що стан водойми значно поліпшився. Збільшення чисельності рослиноїдних видів риб дало змогу очистити значну територію водосховища, вони допомагають обмежити  розвиток  біологічних перешкод у роботі ХАЕС. Не вдаючись до суто біологічного аналізу стану ставка-охолоджувача, можна констатувати, що покращення якості води можна визначити й візуально: різко збільшилась прозорість води, вона складає 5-7 метрів. В цьому певна заслуга й молюска дрейсени, який вважається потужним живим фільтром. Забезпеченню біологічної меліорації водойми сприяє  робота інкубаційного цеху, до складу якого входять виробничі приміщення, рибоводні ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення коропових та рослиноїдних риб (білий та строкатий товстолобики, білий амур). Ми працюємо на основі «Режиму рибогосподарської експлуатації». Це документ регламентує процеси вилову риби, зариблення водойми. Цьогоріч у ставок-охолоджувач ми випустили майже 239 тисяч штук рибин різної наважки. Таку ж кількість малька ми заселяли у водосховище і в попередні роки.

- Куди використовується риба, яку працівники дільниці біомеліорації виловлюють згідно із визначеною квотою?

- Для потреб харчування працівників електростанції. Принаймні цьогоріч цех господарського забезпечення одержав більше чотирьох тонн різних видів риби. Якість продукції засвідчено Хмельницькою зональною спеціалізованою державною лабораторією ветеринарної медицини з хвороб риб та інших гідробіонтів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

- Основні завдання, які покладені на підрозділ, не можливо реалізувати без команди однодумців. Що скажете про колектив дільниці біомеліорації?

- У нас працюють справжні професіонали. Весь штат складається з 18 чоловік. Велику вдячність за сумлінну роботу хочу висловити головном­у рибнику М.В.Ковбі, рибникам О.Л. Гончаруку, В.П.Груші, Ю.А.Шаповалову, Г.М.Антонюк, В.В.Верхо­гляду, В.О.Лунь, О.С.Поліщуку, С.П.Поліщ­уку, І.О.Петрову, слюсарю-електрику В.В.Калабському, машиністам Л.О.Ваник, В.В.Овчаренку, М.В.Овчаренку, А.В.Турицькому, М.В.Перелигіну, завідуючій господарством Т.В.Дулі.

Територія біля станційного водосховища вже давно стала місцем для відпочинку жителів міста енергетиків. Тут мають можливість оцінити працю колективу дільниці біомеліорації і члени «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС», які радіють вдалим уловам.

Олександр Шустерук

Фото  автора