Від ікринки до малька – технологія така

Працівники дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС провели зариблення водосховища електростанції: було випущено близько восьми тонн малька товстолоба, коропа, чорного та білого амурів.

За словами начальника дільниці біомеліорації Олега Братенка, наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю: вода для охоло­дження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. У кожного виду риб, якщо сказати образно, свої завдання та функції. Наприклад, білий амур здатний поїдати різні водорості і попере­джає заростання рослинністю водного дзеркала. Дещо по-іншому веде себе товстолоб. Він пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків.

Водосховище Хмельницької АЕС було створено на підставі проекту, розробленого Київським відділенням проектного інституту «Атом­енерго­проект» і передбачене для забезпечення технічного водопостачання та охоло­дження теплообмінного обладнання діючих енерго­блоків.

- Кілька років тому тема присутності у водосховищі молюска дрейсени створювала проблеми  в оптимальній експлуатації теплообмінного обладнання. Яка ситуація зараз?

- Популяції дрейсени у ставку-охолоджувачі не зникли, але ми навчились регулювати їх чисельність,- коментує Олег Братенко. – Свого часу були розпочаті консультації з науковцями Інституту гідробіології та Інституту рибного господарства УААН. 20 грудня 2005 року був запрова­джений «Режим рибогосподарської експлуатації ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС». Він був розроблений Інститутом рибного господарства Академії Наук України і погоджений з Подільським державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області і затвер­джений начальником Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства. Протягом трьох років на водосховищі діяла заборона на промисловий вилов риби. Як згодом виявилось, це дало можливість суттєво покращити наші рибні запаси. Тоді ми за рекомендаціями науковців освоїли технологію вирощування чорного амура, який здатний поїдати молюски дрейсени на всіх фазах її розвитку. Зараз практично немає сумнівів у ефективності такого методу. Хочу наголосити, що у покращенні технологічних параметрів нашої водойми активну участь беруть усі наявні у ній види риб. Їх поповнення здійснюється двома шля­хами – природним та технологічним. Такі види риб як товстолоб, чорний та білий амур у наших умовах не розмножуються. Тому доводиться поповнювати популяцію в лабораторних умовах нашої дільниці.

Працівники дільниці біомеліорації зариблення водосховища проводять щороку згідно із затвердженими планами.

Олександр Шустерук 

Фото Віталія Ляшука