Надійний захист ядерних об’єктів

Від «АК-4Б» та «Бар’єра» до сучасних автоматизованих  комплексів інженерно-технічних засобів  системи фізичного захисту ядерних  установок і ядерних матеріалів

До набуття чинності для України «Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок» (05.08.1993р.) захист українських атомних електростанцій, як особливо важливих об’єктів колишнього Міністерства енергетики України, від зовнішніх і внутрішніх протиправних посягань, здійснювався відповідно до чинного з часів колишнього СРСР Положення про режим спеціальної безпеки  атомних станцій, затвердженого та введеного в дію у 1989 році.   

Відповідно до цього Положення забезпечення фізичного захисту атомних станцій, як складової режиму їх спеціальної безпеки, був покладений на спеціальні частини внутрішніх військ МВС України. Вони, з використанням сучасних інженерно-технічних засобів охорони (ІТСО), забезпечували належну оборону об’єкта; контроль проходу (виходу) та в’їзду (виїзду) на територію об’єктів; обмежували доступ осіб та не допускали  несанкціоноване їх проникнення в захищену зону, зони посиленого режиму та режимні будинки і приміщення, що знаходяться під охороною; здійснювали своєчасне затримання порушників встановленого режиму. 

Приєднання України до «Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок» викликало нагальну потребу в прийнятті, з урахуванням міжнародного досвіду, національного нормативного акта, який мав визначити правов­і ­засади фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, що використовуються для мирних цілей.

На той час у Верховній Раді України ще тільки обговорювався проект­ майбутнього Закону «Про використання ядерної енергії та радіаці­йну безпеку», у який окремим розділом планувалося включити питання забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів та ядерних установок. Тому Указ Президента України від 28.12.1993 року №608/93 «Про заходи щодо фізичного захисту ядерних матеріалів та ядерних установок в Україні» став першим національним нормативно-правовим актом у цій сфері.

Саме з нагоди 20-річчя цього документу журналісти «Перспективи» спілкувались з заступником генерального директора ХАЕС з фізичного захисту та режиму Анатолієм Валентиновичем Бойком.

- Що нового привніс у діяльність очолюваної вами служби цей нормативний документ і які його основні постулати сприяли покращенню захисних заходів на об’єк­тах АЕС? 

- Даний Указ Президента України, 20-річчя якого ми відзначаємо 28 грудня поточного року, на період до прийняття Закону України щодо використання ядерної енергії, розподілив обов’язки у сфері забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів та ядерних установок між відповідними міністерствами і відомствами, зобов’язав Кабінет Міністрів України вжити невідкладних заходів щодо збереження ядерного матеріалу всіма підприємствами і органі­заціями, які його використовують, зберігають і перевозять, а також розробити з цією метою у встановлені терміни  необхідні першочергові нормативні документи. 

На виконання вимог Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», який було введено в дію у березні 1995 року, першої редакції «Правил фізичного захисту ядерного матері­алу та ядерних установок», затверджених КМ України (липень 1994р.), положень «Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок», а також рекомендацій МАГАТЕ у даній сфері, колишнім Держкоматомом України спільно з іншими зацікавленими міністерствами і відомствами був проведений аналіз стану фізичного захисту вітчизняних АЕС.

За результатами цього аналізу фахівці дійшли висновку про необхідність технічного переоснащення існуючих на той час систем фізичного захисту АЕС України та приведення їх у відповідність до існуючого законодавства і міжнародних зобов’язань нашої держави у цій сфері.

Необхідність реконструкції і технічного переоснащення систем фізичного захисту українських АЕС була викликана, насамперед тим, що на стадії проектування енергоблоків застосовувалась застаріла концепція фізичного захисту, яка передбачала охорону території станції практично лише по її зовнішньому периметру.

Перші національні «Правила фізичного захисту ядерного матері­алу та ядерних установок», які вийшли з урахуванням міжнародного досвіду і рекомендацій МАГАТЕ, вимагали впрова­дження на промислових майданчиках АЕС фізичного захисту за ешелонованим принципом, зокрема за рахунок організації зон обмеження доступу з оснащенням на їх рубежах фізичних бар’єрів, пунктів контролю доступу, засобів виявлення вторгнення, телевізійного спостереження та оцінки ситуації тривоги.                  

Крім цього, при визначенні необхідності проведення реконструкції систем фізичного захисту українських АЕС фахівці виходили з того, що значна частина обладнання технічних засобів їх охорони морально та фізично застаріла.        

У 1995 році колишнім Держком­атомом України із залученням відповідних фахівців була підготовлена та узгоджена Урядом «Державна про­грама створення та впровадження автоматизованої системи тех­нічних засобів фізичного захисту­ АЕС України від загрози ядерного тероризму та несанкціонованого вилучення ядерного матеріалу». Цією Державною програмою, поряд з іншими напрямками діяльності, передбачалося впровадження автоматизованих комплексів технічних засобів фізичного захисту на всіх АЕС України.

- В якому стані знаходився фізичний захист Хмельницької АЕС і які кроки були здійснені аби він відповідав сучасним вимогам?

- На Хмельницькій АЕС на той час її фізичний захист також здійснювався практично лише по периметру станції. Зовнішні КПП були оснащені автоматизованими кабінами пропуску персоналу «АК-4Б» із зберіганням перепусток для персоналу у цих кабінах. Інформація стосовно фізичних осіб, які отримували право проходу на територію проммайданчика ХАЕС через кабіни «АК-4Б», фіксувалась у базі даних системи «Бар’єр». Обладнання цих автоматизованих кабін практично відпрацювало свій подвійний ресурс, у зв’язку з чим при масовому прохо­дженні персоналу фіксувались часті відмови в їх робо­ті, що призводило до скупчення персоналу, затримок при прохо­дженні. Потребували суттєвої реконструкції  також інженерно-технічні засоби охорони і периметру станції.

З метою виконання вимог чинних вже на той час «Правил фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок» і реалізації рішень прийнятої Державної програми, на Хмельницькій АЕС виконувались певні організаційно-технічні заходи з приведення стану її фізичного захисту до необхідного рівня. Відповідними документами були визначені і створені зони обмеження доступу. За рахунок додаткових постів охорони здійснювався контроль доступу в оббудову реакторного відділення та спецкорпусу діючого на той час енергоблока №1. Був переглянутий і затвер­джений у зв’язку з проведеними змінами новий Акт міжвідомчої комісії щодо охорони ХАЕС. Розроблена та затверджена нова редакція Інструкції з орга­нізаці­ї пропускного і внутрішньооб’єктового режимів Хмельницької АЕС.

На виконання наказу­ Міненерго України від 21.12.1998р. №261 «Про затвердження і введення в дію Правил оформлення документів для надання допуску до особливих робіт на підприємствах Міністерства енергетики України» відповідним наказом генерального директора у січні 1999 року існуючий на той час Перший відділ був реорганізований, а на його базі створені відділ фізичного захисту та режимно-секретний відділ.

У складі відділу фізичного захисту, який нараховував 6 фахівців, була створена група з оформлення документів для надання допуску до особливих робіт та організована робота з підготовки і затвер­дження Переліку посад, що підлягають оформленню допусків до особливих робіт.

- Ми пам’ятаємо і перехід від  пропускної системи, де головною діючою особою був контролер, до автоматизованої системи проходження КПП, яка зменшила роль людського фактора, але підви­щила надійність пропускного ре­жиму.

- У зв’язку з відміною у 1993 році мораторію на будівництво нових АЕС та прийняттям рішення про добудову енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС, у 1998 -1999 рр. спеціалісти НАЕК «Енергоатом» та Київського інституту «Енергопроект»  розробили і затвердили Технічні завдання на проектування  автоматизованих комплексів інженерно-технічних засобів фізичного захисту (ІТЗ ФЗ) для Хмельницької та Рівненської АЕС.

В квітні 1998 року НАЕК «Енергоатом» підписав з Корпорацією «Трансекспо» (м. Київ), що виграла тендер, Генеральну угоду на проектування, поставку, монтаж і пусконалагоджувальні роботи із створення автоматизованих комплексів інженерно-технічних засобів фізичного захисту енергоблоків №2 ХАЕС та №4 РАЕС

На виконання даної Генеральної угоди з 2000 року розпочалась реконструкція інженерно-технічних засобів фізичного захисту на  Хмельницькій АЕС, яка на першому етапі включала у себе монтаж сучасних повнозростових автоматизованих турнікетів на КПП в приміщенні адміністративно-побутового корпусу, впровадження автоматизованої системи контролю і управління доступом, телевізійного спостереження, а також оснащення автоматизованою системою виготовлення та персоналізації електронних перепусток.

- На цьому, як нам відомо, модернізація не закінчилась.

- Дійсно, поряд з цим, у рамках міжнародної допомоги з ядерної безпеки, згідно з проектом WBS  1.07.03.10 «Фізичний захист АЕС України», Меморіальний Інститут «BATTELLE» Тихоокеанської пів­нічно-західної лабораторії США (PNNL) підписав  контракт з Корпорацією «Трансекспо» на поставку обладнання і надання послуг з монтажу та пусконалагоджувальних робіт  автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ на  енергоблоці №1 ХАЕС. Протягом 2000-2002 років на ХАЕС було реалізовано два етапи модернізації ІТЗ ФЗ в межах оббудови реакторного відділення, спецкорпусу і РДЕС, а також введений в експлуатацію блочний пульт фізичного захисту з цілодобовим чергуванням на ньому операторів, в функції яких входить управління автоматизованим комплексом і реагування на порушення встановленого режиму.

Створення в 2001 році у складі відділу фізичного захисту групи внутрішньооб’єктового режиму з цілодобовим чергуванням, дозволило не тільки підвищити рівень захищеності діючого енергоблока №1, а й забезпечити контроль за виконанням встановлених вимог фізичного захисту персоналом станції, підрядних та субпідрядних організацій на енергоблоці №2, що добудовувався.

У червні 2003 року на  Хмельницькій АЕС була проведена місія  IPPAS МАГАТЕ. У звіті місії  дано в цілому позитивну оцінку стану фізичного захисту ХАЕС, відпо­від­ність її чинному на той  час законодавству. Разом з тим,  надано ряд рекомендацій для її удосконалення, значна частина з яких на даний час реалізована.

У 2003-2004 роках згідно з проектом здійс­нено впровадження автома­тизованого комплексу ІТЗ ФЗ на  пусковому енергоблоці №2 Хмельницької АЕС, який створений на сучасній на той час елементній базі і включає у себе значно більший обсяг оснащених тех­нічними засобами фіззахисту особливо важливих зон та життєво важливих місць. При його створенні врахований досвід експлуатації подібного комплексу на енергоблоці №1. Спільно з розробниками проекту в його апаратний склад і програмне забезпечення внесені відповідні зміни та доповнення, що дозволило розширити його функції та обсяг завдань, що вирішуються.

- Один із головних принципів діяльності ядерного об’єкта гласить, що культура безпеки має постійно удосконалюватись.

- З урахуванням вимог Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого  випромінювання», інших нормативно-правових актів у даній сфері   на Хмельницькій АЕС підтримується належний рівень фізичного захисту, який, відповідно до висновків  комісій Держатомрегулювання та Міненерговугілля Україн­и, відповідає чинному законодавству. Разом з тим, на ХАЕС постійно проводиться робота щодо підвищення ефективності її антитерористичного та протидиверсійного захисту від неправомірних дій правопорушників,  визначених об’єк­товою проектною загрозою.

Зокрема, розроблена, затверджена та реалізується погоджена з Держатомрегулювання України програма технічного переоснащення існуючого на об’єкті комплексу інженерно-технічних засобів фізичного захисту. Затверджена нова штатна структура та проведена реорганіз­ація Служби фізичного захисту­ ХАЕС, яка на даний час складає 50 фахівців. Проводиться пос­тійна робота з підтримання та підвищення кваліфікації її персоналу. На основі аналізу виявлених порушень пропускного і внутрішньооб’єктового режимів, а також оцінки вразливості вносяться відповідні корективи  в існуючі на об’єкті процедури, що стосуються дотримання вимог фізичного захисту.

Спільно з особовим складом військової частини внутрішніх військ, яка здійснює охорону ХАЕС, із залученням правоохоронних органів регулярно проводяться тренування і навчання з перевірки готовності до протидії протиправним посяганням, визначеним об’єктовою проектною загрозою.

З метою підвищення рівня фізичної ядерної безпеки Хмельницької АЕС, в рамках затвердженої керівництвом станції програми, проводиться робота з формування та впровадження на об’єк­ті і за межами пром­майданчика культури захищеності. Серед колективі­в ХАЕС розповсюджені відповідні наглядн­і посібники (пам’ятки, плакати тощо). Питання культури захищеності включені в програм­и підготовки, підтримання та підвищення кваліфікації персоналу. Регулярно в газеті ВП ХАЕС «Перспектива», міських, районних ЗМІ Хмельницької і Рівненської областей публікуються, а також транслюються на місцевому телебаченні матеріали стосовно заходів з формування культури захищеності, що проводяться на об’єкті.

Бесіду вели Ольга Сокол

та Віктор Гусаров